Рекомендації, як протистояти булінгу

З будь-якими запитаннями про булінг і не тільки, ти можеш звернутися на

Національну дитячу «гарячу лінію»:

0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних)

або 116 111 (безкоштовно з мобільних),

тут ти можеш довірливо розповісти про свою ситуацію.

Національна дитяча «гаряча лінія» працює

з понеділка по п’ятницю з 12:00 до 16.00

(години можуть змінюватися).

До кого звернутися в ситуації булінгу?

• до поліції за номером «102»
• дорослим, кому ти довіряєш (це можуть бути батьки, вчитель або спортивний тренер, старший брат/старша сестра, інші родичі)
• до психолога, соціального педагога або классного керівника
• до Центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді
• до дільничного офіцера поліції
• до служби у справах дітей
• до працівників ювенальної превенції
• до працівників медичного закладу
• до громадських організацій, які працюють в сфері захисту прав та інтересів дітей

Здається, це відбувається зі мною.

Що мені робити?

• Поговори з дорослим, якому ти довіряєш. Це можуть бути батьки, вчитель або спортивний тренер, шкільний психолог, старший брат/старша сестра, інші родичі. Ти не повинен/повинна протистояти наодинці.
• Якщо тобі важко говорити, напиши про те, що відбувається, та надішли дорослому, якому довіряєш електронною поштою або месенджером.
• Можна попросити батьків поговорити з батьками кривдника або кривдниці. Це часто допомагає вирішити проблему.
• Дій сміливо, тримай голову високо, дивись кривднику або кривдниці у вічі, навіть якщо почу­ваєшся невпевнено. Мова твого тіла має нести інший меседж.
• Ігноруй глузування та йди від кривдників. Змусь їх думати, що тобі цілком байдуже. Часто глузу­вання закінчуються, коли агресори не отримують уваги або реакції.
• Керуй своїми емоціями. Відчувати гнів та засмучуватись - нормально, але це надає більшої си­ли кривдникові або кривдниці. Багатьом допомагає рахувати до десяти, глибоко дихати або ви­писувати гнівні слова на папір. До того ж, ці навички стануть корисними протягом всього життя.
• Намагайся бути серед людей, особливо на перервах та під час обіду. Уникай відлюдних «кутків» та місць, де зазвичай відбувається цькування.
• Тримайся поруч з приятелями, які можуть захистити тебе. Подумай, на кого ти можеш розрахо­вувати, а хто може розраховувати на тебе у подібній ситуації.
• Якщо тебе фотографують або глузують у роздягальнях, не заходь туди разом із кривдниками.
• Якщо ситуація дійшла до фізичної розправи, крадіжок або пошкодження речей, звертайся до поліції.
• Не застосовуй силу або булінг у відповідь. Це лише погіршить ситуацію та може призвести до більш серйозних наслідків.
• Якщо ти бачиш, що хтось інший страждає від булінгу, не мовчи. Пропонуй допомогу та клич дорослих.

А якщо це робить мій друг або подруга?

• Якщо це робить друг або подруга (друзі), навіть під виглядом жартів, відмовляйся від цих стосунків. Вони самостверджується за твій рахунок. Може здаватися, що ти залишишся цілком один чи одна, але зовсім скоро у тебе з’явиться нове коло спілкування.

А якщо це відбувається в мережі Інтернет?

• Неприємні повідомлення, коментарі, посилання на твій профіль у глузливих постах - це різно­вид булінгу (кібербулінг). Блокуй тих людей, які ображають тебе в Інтернеті або через мобільний телефон. Функція блокування є в електронній пошті, усіх соціальних мережах, смс та дзвінках мобільного. Також можна поскаржитися на сторінку кривдника або кривдниці адміністрації со-цмережі. Якщо ти не знаєш, як це зробити, запитай у старших.
• Не відправляй нікому інтимних зображень та повідомлень, за які ти можеш відчути сором. Навіть якщо це твійхлопець/твоядівчина, кому ти довіряєш. Пам’ятай, все що ти робиш в Інтернеті, за­лишається у кіберпросторі, навіть коли ми видаляємо інформацію. Це може стати джерелом для кібербулінгу.

Як покращити самопочуття та підвищити впевненість?

• Пам’ятай, це не твоя провина. Ти не повинен/повинна соромитися того, що відбувається. Ніхто не заслуговує цькувань, і ніщо не виправдовує булінгову поведінку.
• За даними міжнародних організацій, в Україні з булінгом стикаються 67% дітей. Багато відомих та успішних людей страждали від цього у дитинстві. Якщо ти знаєш дорослих, які пережили булінг, обов’язково поговори з ними.
• Приєднуйся до груп, які пропонують цікаві активності та дозволяють проявляти себе. Це може бути туристичний гурток, редакція газети, шкільний парламент, ансамбль тощо. Зміна діяльності та коло однодумців покращать самопочуття та підвищать самооцінку.
• Займайся творчістю - танцюй, співай, малюй, фотографуй, майструй - роби все, що приносить тобі задоволення та робить щасливішим/щасливішою.
• Займайся фізичними вправами. Це підвищує тонус та рівень енергії. Отже, ти неодмінно почува­тимешся краще як фізично, так і морально.
• Знаходь час на відпочинок та достатньо спи. Розслаблення потрібне нашому тілу, мозку та психі­ці. Це допоможе тобі почуватися спокійніше та впевненіше.
• Будь собою! Не дозволяй думкам однієї людини чи групи людей пригнічувати твою особистість. Не підлаштовуйся та проявляй себе.

Для взаємодії із кривдником або кривдницею можна задати наступні запитання:

1. «Я не розумію для чого ти це сказав/сказала (зробив/зробила тощо)?»

Якщо кривднику спокійно ставити це запитання, то він/вона може розгубиться і припинить свої напади. Як правило, кривдник або кривдниця не зможе чітко відповісти, для чого він/вона це робить.

2.      «Чому ти це визначив/визначила?»

Якщо, наприклад, дитину називають «недотепою», то поставити таке запитання: «Чому ти визначив/визначила, що я не вмію цього робити?»

3.      «Що тобі заважає?»

Наприклад, «Що тобі заважає відійти та зайнятися своїми справами?», «Що тобі заважає вчи­тися так само гарно, як і я?», «Що тобі заважає звернутися до мене за допомогою замість того, щоб заздрити?» тощо.

Пам’ятка учням

• Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.
• У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
• Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто одразу кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі. На допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
• Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.
• Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до поліції.
• Не вірте у погрози з боку кривдників.
• Ви маєте право висловлювати і відстоювати власну думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
• Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова – це насильство.
• Не думайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, навіть ваші батьки та рідні, не має права принижувати вас. Жорстоке ставлення до дитини карається законом.

В Сімейному кодексі (ст. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина може подати позов до суду, звернутися за допомогою до громадських організацій, якщо виховання неналежне».

• Навчіться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність –зло, все, що звеличує гідність людини – добро.
• Телефонуй на Національну «Гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини, щоб отримати допомогу –

386

(безкоштовно для абонентів МТС та Київстар).

Пам’ятка батькам

• Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, комфорту.
• Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як єдину, унікальну і неповторну особистість.
• Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
• Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
• Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
• Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
• Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
• Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
• Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом.

Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».

• Завжди давайте дитині шанс бути кращою.
• Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточуючих, як долати труднощі і, за великим рахунком, що таке життя.